Материнство – це подвиг?
Коли на світ з'явився мій син, лікар у лікарні сказала мені фразу, яку багато хто з нас напевно чув: материнство - це подвиг.
Через рік із невеликим у новій ролі я часто замислююся, чи так це особисто для мене?
Однозначної відповіді у мене точно немає. Але я думала, звідки знаю цю фразу? - Ну точно звідкись з дитинства.
Коли я стала мамою, я більше почала поважати і свою маму, і інших наших мам та бабусь🙈 Бо багато в чому для них не було тих зручностей, які є сьогодні. Одноразові підгузки, прання руками тощо.
Однак нам дісталися дуже непрості часи. Коли не розумієш, у який світ ти привела нове життя і що буде далі. Але крім цього я бачу по собі та багатьом молодим мамам навколо, як ми хочемо бути кращими, ніж були наші мами та бабусі. На ігрових майданчиках чую, як відбуваються обговорення психології дітей – криз, стрибків зростання тощо. Видно, що багато хто читає психологію. І це, з одного боку, чудово!
З іншого боку, іноді бачу, що мами соромляться, коли їхні діти поводяться "якось не так" - наприклад, під час істерик в дітей (що цілком нормально!). Як у рік вже намагаються вчити англійським словам - щоб їхні діти були кращими за інших. А головне - часто утримують свої негативні емоції, агресію. Адже кричати на дітей не можна. Ніби немає права відчувати негативні почуття - а це ж нереально в умовах увімкненості 24/7, материнської тривоги та втоми.
Що далі, то більше чую, що діти – це проекти мам. Наче власне мамське его переважує настільки, що особистість самої дитини залишається ніби в тіні.
І в цьому всьому мене найбільше лякає, що ніби зовсім не залишається місця, щоб просто розслабитися і проживати ці дорогоцінні дні, що швидко летять, зі своїми зростаючими дітьми - такими, якими вони є. Начебто багато смутку та напруги в такому прекрасному, для багатьох довгоочікуваному процесі, як материнство.
Чи подвиг материнство - вирішувати кожній мамі індивідуально. І проживання індивідуальне, і обставини у всіх різні. І кожна має право обирати, як їй жити цю роль!
Але що цікаво для мене особисто - це в майбутньому подивитися, яким буде покоління наших дітей і що вони захочуть “не повторювати” порівняно з нами 😉